Історія справи

Постанова ВГСУ від 09.07.2015 року у справі №910/9026/13
Ухвала КГС ВП від 04.03.2018 року у справі №910/9026/13
Постанова ВГСУ від 08.05.2014 року у справі №910/9026/13
Ухвала КГС ВП від 16.09.2018 року у справі №910/9026/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2014 року Справа № 910/9026/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіХодаківської І.П. (доповідач),суддівБакуліної С.В., Фролової Г.М.,розглянувши касаційну скаргуПершого заступника прокурора міста Києвана постанову від 23.01.2014 Київського апеляційного господарського судуу справі№910/9026/13 господарського суду міста Києваза позовомПершого заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської радидо Київської міської організації Українського товариства мисливців та рибалокпрозвільнення самовільно зайнятої земельної ділянки За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явились

Від відповідача - Стоян М.Ф. (дов. від 05.11.13)

Зубенко Л.П. заст.голови

Від Генеральної прокуратури України - Романов Р.О.

Відповідно до розпорядження Заступника Секретаря другої судової палати від 06.05.2014 справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Бакуліна С.В., Фролова Г.М.

ВСТАНОВИЛА:

Перший заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської організації Українського товариства мисливців та рибалок про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку водного фонду площею 1,8 га, кадастровий номер 78:139:007, що знаходиться у Оболонському р-ні м. Києва по вул. Верболозна, 1, від нежитлових будинків (приміщень) та передати її Київській міській раді у первинному стані.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.08.2013 (суддя Власов Ю.Л.) в позові відмовлено.

Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2014 у складі: Куксова В.В., Гончарова С.А., Яковлєва М.Л. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

Перший заступник прокурора міста Києва у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст.93, 124, 125, 126 Земельного кодексу України.

Київська міська організація Українського товариства мисливців та рибалок у відзиві просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.07.1986 рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів №740 "Про дозвіл міській раді Українського товариства мисливців та рибалок на влаштування рибальських баз для спортивно-любительського відлову риби на внутрішніх водоймищах м. Києва" було дозволено міській раді Українського товариства мисливців та рибалок влаштування рибальських баз, зокрема у Мінському районі на озері Верблюд.

Київська міська організація Українського товариства мисливців і рибалок на виділеній земельній ділянці розташувала риболовецько-спортивну базу "Смарагдова" та в 1986р. (додатково в 2009р.) побудувала нежитлові приміщення.

24.05.1990 комісією Мінського райвиконкому складено акт заміру площі підприємства, відповідно до якого база "Смарагдова" займає площу розміром 16368 кв.м та стоянка для автомобілів 725 кв.м.

04.09.1997 державною адміністрацією Мінського району м. Києва було погоджено закріплення за риболовецько-спортивною базою "Смарагдова" земельної ділянки, виділеної рішенням міськвиконкому №740 від 28.07.86.

Судами також встановлено, що 15.10.2012 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на підставі доручення прокуратури м. Києва №07/2/2-1138 вих-12 від 11.10.2012 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил відповідачем, за результатами чого складено акт. Відповідно до акту за вказаною адресою розташована база відпочинку "Смарагдова", на території бази розташовані збірно-розбірні тимчасові будівлі некапітального характеру.

29.10.2012 Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна направило на адресу прокуратури м.Києва лист, в якому повідомило, що станом на 25.10.2012 нерухоме майно за адресою вул. Верболозна (затока Верблюд), 1 на праві власності не зареєстровано.

20.02.2013 державними інспекторами Державної інспекції сільського господарства в м. Києві проведена перевірка з питань дотримання вимог земельного законодавства Відповідачем при використанні земельної ділянки на березі затоки р. Дніпро в Оболонському районі м. Києва.

За результатами перевірки складено акт №43/038 від 20.02.2013, відповідно до якого: станом на 20.02.2013 відповідач використовує земельну ділянку площею 1,80 га в м. Києві на березі затоки р.Дніпро в Оболонському районі для розміщення та обслуговування риболовно-спортивної бази "Смарагдова". Земельна ділянка площею 1,80 га зайнята самовільно. Правовстановлюючі документи на земельну ділянку відсутні.

Вищезазначене стало підставою для звернення Першого заступника прокурора м. Києва з даним позовом.

Згідно з ст.19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до ст.58 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних шляхів.

Згідно з ст.59 Земельного кодексу України землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми. Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Відповідно до ст.83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності. До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, в тому числі, землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ст.123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Відповідно до ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Згідно з ст.85 Водного кодексу України порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством. У тимчасове користування за погодженням з постійними користувачами земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним та фізичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт.

Згідно з ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Рішення та постанова господарських судів попередніх інстанцій про відмову в позові мотивовані тим, що з 1986 року відповідач на підставі рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів №740 правомірно почав використовувати спірну земельну ділянку, на підставі цього ж рішення позивач побудував на цій земельній ділянці нежитлові приміщення для влаштування рибальської бази "Смарагдова", на даний час відповідач продовжує використовувати рибальську бази "Смарагдова", яка розташована на спірній земельній ділянці та вчасно сплачує земельний податок. Разом з тим, судами не дано оцінку рішенню виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів №740 від 28.07.86, відповідно до якого міській раді Українського товариства мисливців та рибалок дозволено влаштування рибальських баз площею 0,2га; не дано оцінку акту перевірки №43/038 від 20.02.2013 Державної інспекції сільського господарства в м. Києві, відповідно до якого відповідач використовує земельну ділянку площею 1,80 га в м. Києві на березі затоки р.Дніпро в Оболонському районі для розміщення та обслуговування риболовно-спортивної бази "Смарагдова" без правовстановлюючих джокументів; не дано оцінку акту 15.10.2012 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, відповідно до якого на території бази розташовані збірно-розбірні тимчасові будівлі некапітального характеру, а також не дано оцінки листу 29.10.2012 Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, в якому повідомлено, що станом на 25.10.2012 нерухоме майно за адресою вул. Верболозна (затока Верблюд), 1 на праві власності не зареєстровано.

Беручи до уваги, що вказані документи перераховані у рішенні та постанові попередніх судових інстанцій, але правова оцінка їм не надавалась, колегія суддів зазначає, що спір був розглянутий судом не в повному обсязі, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та призвело до прийняття незаконних та необґрунтованих рішення та постанови.

Беручи до уваги вищевикладене колегія суддів прийшла до висновку, що рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини та вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-110, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Першого заступника прокурора міста Києва задовольнити частково.

Постанову від 23.01.2014 Київського апеляційного господарського суду у справі №910/9026/13 господарського суду міста Києва та рішення від 13.08.2013 господарського суду міста Києва у справі №910/9026/13 скасувати; справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді С. Бакуліна

Г. Фролова